Як розпізнати мовленнєві проблеми у дитини

Ознаки неправильного розвитку мовлення у дитини 3-х років

• Дитина не звертається до дорослих із запитаннями або за допомогою, не користується мовленням і в результаті «все робить сама»
• Словниковий запас обмежений, не може назвати відомі предмети.
• У дитини немає бажання повторювати за дорослими слова та фрази або вона робить це неохоче.
• Дитина однаково спілкується зі знайомими та незнайомими людьми.
• Мовлення дитини не зрозуміла для оточуючих, і вона намагається доповнювати її жестами, або виявляє байдужість до того, чи розуміють її інші люди.
• У промові відсутні прості пропозиції «підлягають, присудок, доповнення»; не розуміє простих розповідей про події у минулому чи майбутньому.
• Дитина недостатньо уважна до помилок свого мовлення або не помічає їх. Прохання до дитини правильно повторити сказане не дають результату.
• Не відповідає на прості запитання: «хто?», «що?», «де?», не може виконати прості прохання та інструкції.
• Мовлення дитини істотно відстає від рівня розвитку мовлення її однолітків та вікових нормативів.
• Для того, щоб допомога дитині з відставанням у мовленнєвому розвитку була результативною, потрібні комплексний підхід та узгоджена робота різних спеціалістів (лікарів, логопедів, психологів), а також активна участь батьків. Важливо, щоб ці спільні зусилля були спрямовані на раннє виявлення та своєчасне коригування мовленнєвих порушень у дітей.

Для того, щоб допомога дитині з відставанням у мовленнєвому розвитку була результативною, потрібні комплексний підхід та узгоджена робота різних спеціалістів (лікарів, логопедів, психологів), а також активна участь батьків. Важливо, щоб ці спільні зусилля були спрямовані на раннє виявлення та своєчасне коригування мовленнєвих порушень у дітей.

Постійний контакт із фахівцями (психологом, неврологом, педіатром, логопедом), проведення їх консультацій у динаміці – необхідна умова успішності лікування.

Мовленнєві проблеми у дітей 3,5-4,5 років

Для дитини цього віку певні мовленнєві вади природні. Наприклад, маленькі діти не обов’язково повинні правильно вимовляти всі звуковимовлення. Вони не мають достатнього життєвого досвіду, тому їх словниковий запас не дуже великий. Мислення таких дітей ще не набуло систематичності та послідовності, тому у них не може сформуватися і складне фразове мовлення. Проте 3,5-4,5-річна дитина вже повинна вміти спілкуватися простими фразами і добре розуміти мовлення оточуючих її людей.

За станом промови ваша дитина може ставитися до однієї з трьох груп:

1. Діти, що не розмовляють або пізно почали говорити. Коли дитина нещодавно почала говорити, вона говорить дуже незрозуміло – короткими, що складаються з двох-трьох слів, неповноцінними фразами (тобто пропускає слова у реченні, які може замінювати жестами). Така дитина також має дуже бідний (фактично кілька слів) словниковий запас.
2. Діти, що нерозбірливо говорять. Мовлення таких дітей справляє більш сприятливе враження, ніж у попередньому випадку. Дитина користується фразою і має досить пристойний словниковий запас, але його мовлення незрозуміле. За недоліками вимови важко розібрати, наскільки грамотно говорить дитина.
3. Розбірливі діти. У таких дітей мовлення розвивалася своєчасно, вони говорять грамотно, правильно збудованими фразами, розгорнутими пропозиціями. У мовленні можуть зустрічатися різні порушення звуковимовлення, які, проте, не роблять її незрозумілою. Якщо дитина почала говорити нещодавно, але її мовлення цілком зрозуміла, розгорнута і грамотно оформлена, його можна віднести до цієї групи.

Мовленнєві проблеми дітей старше 4,5-5 років

• Щоб зрозуміти, які мовленнєві проблеми є у дитини цього віку, потрібно перевірити у неї:
• Мовленнєвий видих;
• Звукова вимова;
• Мовленнєвий слух;
• Мовленнєвий розвиток дитини в цілому;
• Рухливість мовленнєвих м’язів;
• Будова мовленнєвих органів.

Мовлення дитини може бути зрозумілою та незрозумілою:

Ясне мовлення. Ваша дитина говорить розбірливо, її легко можна зрозуміти. Він будує нормальні, розгорнуті речення. Його мова звучить грамотно, знає багато слів. На слух можна визначити, що він не вимовляє якихось звуків.
Незрозуміле мовлення. Дитина каже нерозбірливо. Сторонні люди не завжди розуміють. Через невиразність його мовлення на слух важко визначити, чи грамотно він говорить (чи правильно він використовує закінчення слів, прийменники тощо). У дитини може бути невеликий словниковий запас. Він говорить короткими, неповними реченнями, а також не вимовляє велику кількість звуків. У дитини можуть бути всі названі недоліки мовлення або лише деякі з них.