Щоб запустити мовлення, треба спочатку навчити дитину володіти своїм тілом
— Ви працюєте з дітьми, які мають мовленнєві проблеми, зокрема й з невербальними. Причому це часто не просто затримка мовлення, а порушення розвитку в цілому. Не секрет, що у професійному середовищі такі випадки називають «складними» і далеко не всі фахівці готові до такої роботи. Які методи, виходячи з вашого досвіду, найефективніші у таких складних випадках?
Наш базовий метод – сенсорно-моторна корекція, тобто комплекс вправ з кількох блоків, кожен із яких спрямований на активізацію певних ділянок мозку. Основна мета – встановити зв’язок тіла із психікою. Це дуже важливо для запуску не просто мовлення, а комунікативної взаємодії дитини з оточуючими за допомогою слів. І перший блок – це вправи на дихання. Ми часто працюємо з дітьми з аутистичного спектра, і доводиться навчати їх найпростішим діям, над якими ми навіть не замислюємося і виконуємо їх машинально – наприклад, дмухати на щось спрямоване. І, на перший погляд, ми робимо дуже прості речі спочатку на заняттях – активно дихаємо, вчимо регулювати дихання, дуємо – але саме ці вправи допомагають активізувати та запустити енергетичний потенціал мозку. До цього блоку можна віднести та вправи на розтяжку. Вони нормалізують загальний тонус нервової системи, який може бути як знижений (гіпотонус), так і підвищений (гіпертонус). Діти з гіпотонусом відрізняються зниженою активністю, млявістю, загальмованістю. Гіпертонус – це, навпаки, рухова розгальмованість, емоційна лабільність, нездатність до концентрації уваги, зосередженості. Робота з тілом, розтяг м’язів, вправи на м’ячі заспокоює, вирівнює стан нервової системи дитини.
Отже, робота логопеда — це робота з мовленнєвим апаратом, повторення звуків, масаж мовленнєвої зони, а й робота з тілом і рухами?
Звісно! Ви не замислювалися, чому перед тим, як з’являється мова у малюка – усвідомлене мовлення, а не лише окремі звуки – він часто любить крутитися на місці? Поспостерігайте якось. По суті, діти влаштовують тренування вестибулярного апарату. Тому в цикл вправ сенсомоторної корекції також включені вправи на розвиток вестибулярного апарату, який безпосередньо пов’язана з мозочком. Наша тонка моторика — здатність виконувати точні дрібні рухи, як, наприклад, надягти нитку в голку, — це теж робота мозочка. Тому ми багато часу та уваги приділяємо мозочковій стимуляції – це використання балансувальної дошки, обертання навколо своєї осі, вправи на рівновагу та ін.
Звучить усе досить просто – обертатися, розтягуватись, дмухати, дихати. Начебто нічого складного! І це справді дає результат і діти починають говорити?
Результат дає кропітка регулярна робота. Згадайте, як тренуються спортсмени – вони щодня роблять такі звичайні вправи, як розтяжка, біг. Так і в нашому випадку: хоч би як це було стомливо і нудно, але треба повторювати ці вправи протягом довгого часу. Я розумію, як складно доводиться батькам, які виховують дітей з особливістю розвитку, як багато стресів у їхньому житті, як багато терпіння потрібно щодня. Але тільки регулярні заняття дадуть результат. Діти різні, комусь потрібно більше часу, комусь менше, прогнози тут давати складно.
Крім сенсомоторних вправ у Центрі LOQUAR також використовують апаратні методи корекції – зокрема, ТОМАТИС – терапію та біоакустичну корекцію (БАК). Проте багато батьків зазначають, що не помітили будь-яких позитивних змін у мовленнєвих навичках дітей після проходження апаратної терапії.
Апаратні методи – це не «чарівна пігулка». Вони не запускають мовлення, але вони стимулюють мозкову діяльність та активізують ділянки мозку, які відповідають за мовленнєвий розвиток. Саме тому ми призначаємо курс Томатіс – терапії або БАК у випадках, коли сенсорно моторної корекції недостатньо і необхідно дати імпульс, поштовх для динаміки процесу. Дуже важливо у процесі проходження курсу Томатіс – терапії посилювати заняття з логопедом. Апаратні методи діють збудливо і необхідно спрямувати енергію, що з’явилася, в потрібне русло. Але жоден апарат не вчить говорити! А тим більше — спілкуватися. Це робить людина. Спеціальне обладнання підвищує енергетичний потенціал мозку, тобто створює благодатний ґрунт для роботи спеціаліста. І якщо після курсу Томатіс – терапії дитина починає слухати логопеда, стає більш зосередженим, може утримати увагу – це вже результат! Наша мета — не просто досягти видання звуків. Ми повинні мотивувати дитину спілкування за допомогою мовлення.
І останнє питання. Чи не вщухають суперечки щодо класифікації — що таке аутизм? Хвороба чи ні? Ваша думка.
Аутизм це специфіка розвитку. І ми маємо вивчати цю специфіку ще довго, оскільки вона впливає на мислення, мовленнєву комунікацію, соціальну адаптацію. Наше завдання полягає в тому, щоб знайти способи мотивувати дітей використовувати звичні нам способи комунікації, пояснити йому вигоду від їх застосування — звернутися до оточуючих за допомогою мовлення, зробити жест, посміхнутися у відповідь на посмішку тощо.
І моя особиста думка: то, Що дітей з аутистичним спектром стає більше з кожним роком, треба розглядати не як проблему, а як можливість. Можливість більше дізнатися про потенціал людського мозку, про який ми знаємо поки що замало.