Мовленнєві порушення у дітей: симптоми, діагностика та методи корекції

Мовлення – найважливіший інструмент спілкування, мислення та навчання. З перших місяців життя дитина починає сприймати мову та формувати власні мовленнєві реакції. Порушення мовленнєвого розвитку у дітей можуть проявлятися по-різному: від легкої затримки до серйозних труднощів з артикуляцією, розумінням та побудовою фраз.

Чинники, що впливають на розвиток мовлення

На розвиток мовлення дитини впливає безліч факторів, як зовнішніх, так і внутрішніх.

Зовнішні причини (екзогенні) – це вплив середовища, в якому росте дитина. Наприклад, емоційні стреси, важкі захворювання в ранньому віці, обмежене мовленнєве спілкування в сім’ї, де батьки не розмовляють з дитиною або мають порушення слуху.

Внутрішні причини (ендогенні) – пов’язані з особливостями роботи центральної нервової системи, обміну речовин та індивідуальними темпами психомоторного розвитку.

Навіть при нормальному слуху у дитини можуть формуватися порушення мовлення, якщо її розвиток проходить в умовах мовленнєвої депривації, емоційного тиску або відсутності правильного мовленнєвого зразка.

Причини мовленнєвих порушень у дітей

Порушення мовлення у дітей можуть бути викликані як вродженими, так і набутими причинами. У логопедичній практиці виділяють такі групи:

• Органічні – викликані пошкодженнями головного мозку або мовленнєвого апарату, наприклад, після травм, інфекцій, пухлин.
• Спадкові – обумовлені генетичною схильністю до порушень мовленнєвого розвитку.
• Вроджені – формуються на фоні ускладнень вагітності: токсикозів, внутрішньоутробних інфекцій, прийому медикаментів, що впливають на нервову систему плода.
• Перинатальні – пов’язані з гіпоксією, травмами або порушенням мозкового кровообігу під час пологів.
• Постнатальні – виникають у перші роки життя після важких хвороб, передчасних пологів або черепно-мозкових травм.
• Функціональні – з’являються без видимих органічних причин, але на фоні незрілості мовленнєвих та психічних функцій.
• Ендокринні – виникають при гормональних порушеннях, що впливають на загальний психомоторний розвиток.
• Психоемоційні – мовленнєві відхилення можуть бути спровоковані сильним стресом, переляком, тривалою напругою.

Симптоми порушення мовленнєвого розвитку

Симптоми мовленнєвих порушень у дітей залежать від типу розладу. Фахівці виділяють кілька груп:

• Експресивні – дитині важко формулювати думки, фрази коротші за норму, словниковий запас обмежений, виникають труднощі з довгими словами, часовими формами та повторенням слів.
• Рецептивні – порушене розуміння мови: дитина не виконує інструкції, не реагує на звернену мову, втрачає інтерес до спілкування.
• Експресивно-рецептивні – поєднують труднощі у сприйнятті та побудові мови.
• Фонологічні – помилки у вимові окремих звуків, заміни, спотворення, відсутність низки звуків.

Окремо виділяється заїкання – порушення ритму, плавності та темпу мови, що виникає через судорожні скорочення мовленнєвих м’язів.

Види мовленнєвих порушень у дітей

Порушення мовлення у дітей бувають різноманітними і вимагають участі команди фахівців: логопеда, невролога, психолога та дефектолога. Незважаючи на відсутність єдиної класифікації, на практиці виділяють такі типи:

• Дисфонія – ослаблення або спотворення голосових характеристик: тембру, сили або висоти звучання.
• Дизартрія – порушення вимови через проблеми з роботою мовленнєвої мускулатури, викликані неврологічними причинами.
• Брадилалія – надто повільний темп мови при збереженій артикуляції.
• Алалія – виражена затримка розвитку мови, пов’язана з органічним ураженням мовленнєвих зон головного мозку.
• Тахілалія – прискорений, зривчастий темп мови з порушенням структури вислову.
• Ринолалія – назальний відтінок голосу та порушення звучання, викликані анатомічними особливостями носоглотки (наприклад, при вроджених розщелинах).
• Афазія – повна або часткова втрата мовленнєвої функції, що найчастіше виникає після перенесених травм або інсультів.
• Дислалія – труднощі у вимові звуків при нормальному слуху та будові мовленнєвого апарату.

Особливості розвитку дітей з мовленнєвими порушеннями

Порушення мовлення у дитини часто торкаються не лише комунікативної сфери, а й загального психоемоційного розвитку. При виражених мовленнєвих труднощах можливі затримки у формуванні мислення, пам’яті, уваги, а також труднощі у засвоєнні навичок читання та письма.

Такі діти нерідко стикаються з труднощами у навчанні та соціальній адаптації. Можливі прояви емоційної нестабільності, замкнутості, зниженої самооцінки.

Ключовим фактором у подоланні мовленнєвих проблем залишається своєчасна діагностика та початок корекційної роботи. Звернутися до логопеда варто вже при перших підозрах – бажано до 3 років.

Окрім роботи фахівців, важливо створити для дитини активне мовленнєве середовище: читати вголос, розмовляти з нею, заохочувати рольові та сюжетні ігри, залучати до спілкування з однолітками.

Чим раніше розпочата корекція, тим вищі шанси на успішний розвиток мови та подальшу інтеграцію в освітнє середовище.

Як допомогти дитині з мовленнєвими порушеннями

Помітивши у дитини труднощі з мовою – не варто чекати. Навіть легкі відхилення можуть вплинути на подальше навчання, спілкування та самооцінку.

Звернення до логопеда, невролога та інших профільних фахівців на ранньому етапі дозволяє точно визначити характер порушення та вибудувати ефективну корекційну програму.

Важливо не лише розпочати роботу з професіоналами, а й створити вдома активне мовленнєве середовище: розмовляти з дитиною, читати, гратися, обговорювати події. Лише системний підхід – запорука успішного подолання мовленнєвих труднощів та гармонійного розвитку.

Центр LOQUAR надає кваліфіковану допомогу дітям з порушеннями мовлення – від первинної діагностики до побудови індивідуальної програми корекції. Записатися на консультацію можна за телефоном +38 (098) 403 56 50