Допомога невролога при мовленнєвих порушеннях

Ще десять років тому особлива увага до мовлення дитини акцентувалася у трирічному віці. Це було зумовлено тим, що мовлення – когнітивна функція, що поєднує мислення та розуміння. Але з розвитком технологій ситуація змінилася, і тепер уже до першого року життя можна зрозуміти, чи є у дитини проблеми з мовленням чи хвилюватися не варто.

Так, в однорічному віці малюк повинен лепетати, у його активному користуванні має бути 8-10 простих складів: «бу», «дай», «на» тощо. До двох років словниковий запас дитини повинен складатися з 30-40 простих слів, з’являється просте фразове мовлення. Тому якщо батьки відзначають відсутність белькотіння, складів та слів — це привід проконсультуватися у невролога та з’ясувати, чи є проблема чи ні.

Чому саме у невролога? Тому що саме невролог може визначити причину мовленнєвої проблеми та залежно від цього скласти програму корекції. Для цього може знадобитися провести низку досліджень — зокрема електроенцефалограму (ЕЕГ), магнітно-резонансну томографію (МРТ), генетичний аналіз та ін., гіпоксично – ішемічне ураження мозку або щось інше. Однією з причин мовленнєвих проблем є порушення функції щитовидної залози.

Чим раніше визначено причину затримки мовлення, тим більше часу для корекції. У ряді випадків невролог може порадити проконсультуватися у спеціаліста іншого профілю – зокрема, у психіатра та психолога. Наприклад, при ехолалії (автоматичне повторення чужого мовлення). А ось заїкуватість не завжди лише психологічна проблема, причиною може бути пошкодження кори головного мозку.

Для прикладу – кілька клінічних випадків:

Хлопчик, 3,5 роки. Складна сімейна ситуація. Звернулися за консультацією із проблемою — відсутнє мовлення, немає комунікації. Зробили обстеження ЕЕГ та побачили ознаки незрілості мозку. Було призначено ноотропну терапію. Результат після трьох курсів: нормалізувався сон, дитина почала реагувати на звернену до неї мовлення, з’явилися прості речення.

Інший приклад. Дівчинка, 5 років, синдром Дауна. Ноотропна терапія, Томатіс-терапія – поступово покращуються інтелектуальні здібності та комунікативні функції. Треба сказати, що для дітей із синдромом Дауна взагалі показано ноотропну терапію — і вона завжди дає помітний результат.

Тому якщо виникли сумніви щодо розвитку мовлення  у дитини — проконсультуйтеся у невролога, це дозволить з’ясувати глобальну причину проблеми.

Невролог центру Алла Маріогло